Кожна шоста пачка сигарет в Україні продається нелегально. Якщо ситуація не зміниться, то лише цього року бюджет втратить понад 25 млрд грн податкових надходжень.
Виробники нелегальних сигарет беруть реванш. За даними дослідження Kantar Україна, у квітні частка тіньового ринку становила 16,2%, хоча ще в жовтні минулого року — 12,6%. «І, за нашими спостереженнями, вона має потенціал для подальшого зростання», — визнає генеральна директорка галузевої асоціації Укртютюн Наталія Фесюн. Яким чином нелегальний ринок повертає втрачені позиції та чому це критично для бюджету країни, якій потрібні кошти для оборони?
Схемники розправили крила
Україні вже вдавалось приборкати нелегальний ринок сигарет. Наприкінці 2023 року його частка, за даними Kantar, оцінювалась у рекордні 25,7%. Бюджет втратив 24,2 млрд грн, а до уряду навіть звернулись представники G7 з проханням втрутитись у ситуацію. Це мотивувало правоохоронців діяти. Вони змогли зупинити на певний час виробництво та розповсюдження нелегальної продукції.
Але зараз ситуація погіршилась. «У квітні ми знову спостерігаємо зростання обсягів ринку нелегальних тютюнових виробів в Україні та суттєве збільшення частки продукції з підробленими акцизними марками — до 8,8% (проти 6,4% у лютому 2025)», — зазначають у Kantar Україна. За їхньою оцінкою, середньорічними показниками більше третини контрафактної продукції (39%) мають ознаки підроблених акцизних марок. Серед них, за написом на упаковці, 33% вироблені Маршалл Файнест Тобакко (Юнайтед Тобако)/VK Tobacco FZE, і 6% — Українським тютюновим виробництвом.
Створення бібліотеки зразків готової тютюнової продукції значно посилило б можливості правоохоронних органів у боротьбі з нелегальним ринком
Як і в попередні роки, вагому частку нелегального ринку займає продукція, маркована написом Duty Free або призначена для експорту. Понад половину такої продукції за написом на упаковці вироблено Винниківською тютюновою фабрикою, йдеться в повідомленні Kantar Україна. Сompliment (47%) і Lifa (5%) — основні торгові марки цієї категорії. Решта 43% припадає на торгові марки виробника Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн, серед найпоширеніших — Marshall (26%), Urta (9%), Brut (3%). Найбільше нелегальних сигарет продають у шести областях, лідером серед яких є Дніпропетровська область з 27% ринку. Частка Одеської області становить 13%, Львівської — 10%, Харківської — 9%, Києва та передмістя — 7%, а Хмельницької — 6%.
У чому проблема?
Минулого року правоохоронці з тих чи інших причин не довели до логічного вирішення питання квазілегальних виробників, визнає Наталія Фесюн. Вони, маючі ліцензію, використовують схеми «DutyFree», псевдоекспорту та нанесення на продукцію підроблених акцизних марок — «сестричок» (реквізити останніх відповідають реально виданим відповідному виробнику маркам; одна справжня марка може мати необмежену кількість «сестричок»).
В Європейській бізнес-асоціації на запит видання повідомили, що динаміка нелегального ринку тютюнових виробів залежить від активності правоохоронних і контролюючих органів з протидії цьому явищу.
«Законодавчого регулювання для протидії тіньовому ринку в багатьох галузях, зокрема й тютюновій, загалом достатньо, слабким місцем залишається саме контроль за виконанням норм законів», — кажуть в EBA.
Хороший приклад — заборона на продаж рідин із смаковими добавками, яка діє з 11 липня минулого року. Попри це їх можна придбати на кожному кроці, визнає Фесюн. Та додає, що Укртютюн вже неодноразово піднімав це питання. «Можна придбати і продукт з характерним смаком і ароматом, який більш нагадує сигарети, що зазнали деяких „косметичних“ змін і називається, наприклад, сигарилою, хоч за визначенням така сигарила не відповідає законодавству України за своєю вагою», — каже експертка. Та додає, що це — спроба обійти законодавчу заборону (для сигарил, на відміну від сигарет, характерний смак і аромат не заборонені), на яку теж, з невідомих причин, держава закриває очі.
До зростання частки тіньового ринку призводить непродумана та незбалансована політика держави у податковій та регуляторній сферах, визнає Фесюн. «Різке підвищення податків, встановлення ставок акцизу в євро, запровадження нових регуляторних обмежень — все це в умовах повномасштабної війни створює надмірний тиск на легальний бізнес, стимулює споживача переходити на більш дешевий нелегальний продукт і суттєво підвищує рентабельність виробництва та обігу нелегальних тютюнових виробів», — каже вона.
Мільярдні втрати
Тютюнова галузь відіграє одну з ключових ролей у наповненні державного бюджету, кажуть в ЕВА. Тож зростання тіні означає зменшення податкових надходжень, а отже, це створює не лише економічні та інвестиційні ризики, а й негативно впливає на можливості країни фінансувати оборонні потреби.
Якщо в 2025 році частка нелегального споживання сигарет залишиться на рівні 16,2%, втрати надходжень акцизного податку, ПДВ і роздрібного акцизу сягнуть 25,2 млрд грн, каже експертка з питань оподаткування Growford Institute Тетяна Кощук. «Натомість кожен додатковий відсотковий пункт зростання рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами означатиме збільшення обсягу вкрадених злочинцями та недоотриманих бюджетом коштів», — коментує вона.
В ЕВА кажуть, що для покращення ситуації необхідно посилити інституційну спроможність правоохоронних органів і відповідальність за правопорушення. Дієвим інструментом у боротьбі з контрафактом може стати запровадження бібліотеки зразків тютюнової продукції, до якої всі компанії-виробники сигарет, які оперують на українському ринку, мають обов’язково надавати зразки своєї виробленої продукції. За допомогою цього інструменту можна буде швидко ідентифікувати нелегальну продукцію та, що найбільш важливо, — обладнання, на якому вона була виготовлена, шляхом оперативного проведення порівняльних трасологічних експертиз (порівнюючи нелегальну продукцію з офіційно наданими зразками бібліотеки). Створення бібліотеки зразків готової тютюнової продукції значно посилило б можливості правоохоронних органів у боротьбі з нелегальним ринком. Також має відбутись розмежування кримінальної та адміністративної відповідальності, посилення санкцій за нелегальне виробництво та збут підакцизних товарів. Ці норми прописані в законопроекті № 9364, який вже тривалий час перебуває на розгляді в Комітеті ВР України з правоохоронної діяльності, зазначають в ЕВА.
Поділитись в соціальних мережах:
