Побили всі рекорди. Чому 93% ринку електронних сигарет опинилось «в тіні»

Відповідно до норм Закону № 1978-ІХ в Україні з липня 2023 року заборонені виробництво та продаж ароматизованих електронних сигарет, рідин для них та заправних контейнерів, а з липня 2024 діє повна заборона на продаж. Не можна продавати сировину для рідин окремо або в наборах, розповідають в пресслужбі Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА). Попри це, придбати таку продукцію можна на кожному кроці. І це вже стало великою проблемою — бюджет втрачає мільярдні податкові находження, споживачі купують заборонену продукцію неперевіреної якості, а легальні виробники не можуть пропонувати свої товари. Яким чином можна вирішити цю проблему?

Тіньовий ринок квітне

Армія поціновувачів електронних сигарет зростає. Експерт з питань оподаткування Growford Institute Тетяна Кощук посилається на результати опитування Київського міжнародного інституту соціології та каже, що ще в 2023 році електронні сигарети (вейпи) використовували 3,3% дорослого населення, у 2024-му — 4,3%, а у лютому-березні 2025-го — 5,2%. Переважна більшість віддають перевагу електронним сигаретам із смако-ароматичними добавками. «Враховуючи, що у 2023 році заборона вводилась, щоб ароматизована продукція зникла з ринку, то стає зрозуміло, що ми «рухаємося зовсім не туди», — каже Кощук.

Опубліковане в жовтні дослідження Kantar Україна свідчить, що 75,4% українців купують електронні сигарети та комплектуючі до них офлайн. Найчастіше — у спеціалізованих магазинах, острівках у великих ТРЦ, на зупинках громадського транспорту, у тому числі, біля станцій метро, — розповідає генеральна директорка галузевої асоціації Укртютюн Наталія Фесюн. «Часто магазини з вейпами можна побачити поблизу навчальних закладів: шкіл та університетів», — каже вона. Та додає, що онлайн торгівля йде й через соцмережі, месенджери та маркетплейси, що ускладнює контроль.

Мільярдні втрати

В EBA кажуть, що деякі виробники намагаються обійти заборону, використовуючи схему «самозамісів» — споживачам пропонують окремі компоненти для самостійного змішування рідин для е-сигарет. Відповідальність у такому випадку фактично перекладається на покупця, що створило прогалину в регулюванні. «„Новаторські“ задуми реалізувались у спеціальній пропозиції: база для приготування рідини з вмістом нікотину, широкий перелік популярних ароматизаторів, які можна міксувати, аромабустори, гліцерин, підсилювачі, тара для змішування тощо. І все це, звісно, без сплати будь-яких податків», — каже Кощук.

За підрахунками Growford Institute, частка ринку наборів для «самозамісу» складає 26,75%. Це становить особливу небезпеку для здоров’я споживачів (переважно молоді), оскільки вони можуть наміксувати будь-що, включаючи понаднормову кількість нікотину.

Доступність та слабкий нагляд із боку держави сприяли розквіту тіньового сегменту — легальний ж бізнес, який дотримувався усіх норм, був змушений залишити ринок. За даними вищезгаданного дослідження Kantar Україна від липня-серпня 2025 року, 93% ринку знаходиться в тіні. Найвищий рівень — у сегменті одноразових пристроїв та сигарет із багаторазовими картриджами, де частка нелегальної продукції наближається до 100%.

За підрахунками Кощук, втрати акцизного податку через нелегальний ринок рідин для електронних сигарет становлять щонайменше 5 млрд грн, ПДВ — 2 млрд грн, роздрібного акцизу — 600 млн грн. Всього — щонайменше 7,6 млрд грн на рік. Ці втрати потрібно додати до недоотриманих податкових надходжень внаслідок нелегальної торгівлі традиційними сигаретами, які становлять 25,2 млрд грн, додає експертка.

«Якби в Україні не існувало нелегальних ринків тютюнових і нікотинових виробів, доходи бюджету були би на 32,8 млрд грн більшими. Це покрило б понад 10% від додаткової потреби у фінансуванні безпеки та оборони (близько 300 млрд грн), які ще потрібно віднайти в 2025 році», — каже вона.

Законодавчі зміни

1 жовтня в Україні набрав чинності Закон № 4536-IX, який забороняє реалізацію (торгівлю та безоплатне поширення) нікотину та сировини для рідин електронних сигарет («самозамісів»). Експерти ринку вже очікують на перші результати. «Ефективність цієї ініціативи буде залежати від того, чи зможе держава забезпечити контроль за виконанням законодавчих норм», — коментують в ЕВА.

Діють й інші норми законодавства, які також не виконуються, додає Наталія Фесюн. Виробники та імпортери електронних сигарет, заправних контейнерів і рідин до них зобов’язані подавати до МОЗ повідомлення про будь-які вироби, які планується ввести в обіг на території України. «Таке повідомлення подається в електронній формі не пізніше ніж за шість місяців до запланованого введення продукції в обіг», — розповідає вона. Втім публічна інформація про повідомлення щодо електронних сигарет відсутня, що обмежує можливість перевірити, чи дотримуються суб'єкти господарювання своїх зобов’язань.

І оскільки рішення проблеми залежить від належного правозастосування, запровадження будь-яких заборон без відповідного контролю є малоефективним та сприяє розвитку нелегального ринку.