Через повномасштабне вторгнення ВВП України в 2022 році впав на 32%, а фактичний дефіцит бюджету сягнув 911 млрд грн, який вдалося закрити лише за рахунок допомоги Заходу. Бюджетних грошей на оборону та соціальні виплати не вистачає, тому Мінфін знаходиться у постійних пошуках нових доходів. Спроба наповнити казну за рахунок акцизних податків не призвели до бажаного результату. За даними сайту openbudget.gov.ua в 2021 році із вироблених в Україні підакцизних товарів зібрали 83 млрд. грн акцизних податків, а в 2022 році - лише 61 млрд. Основною причиною цього є падіння доходів, міграція населення та тінізація підакцизних товарів — пального, алкогольного, тютюну.
Падіння доходів населення у минулому році наніс потужного удару по легальному ринку. За даними Центру економічної стратегії, доходи громадян впали на 21%, реальний рівень безробіття сягнув 30%. Як наслідок, люди стали скорочувати свої витрати і знову потрапляти в сіті «чорного» та «сірого» ринку, які пропонують товар на 40−50% дешевший, ніж у легального ринку, адже не сплачують податків та мита.
Особливо від тіні страждають виробники підакцизних товарів. Бензин торік підскочив на 60% до 50 грн за літр. За даними Держстату, горілка минулого року подорожчала на 24% до 117 грн, столові вина українських марок — на 36% до 96 грн, пиво — на 48% до 28,5 грн, сигарети преміум-класу подорожчали на 23,4% до 82,6 грн за пачку.
Попри зростання цін та акцизних податків, державний бюджет недорахувався запланованих показників. Так, за даними OpenBudget, план із сплати акцизного податку з вироблених в Україні товарів у 2022 році (січень-листопад) виконаний лише на 61%, із ввезених в Україну підакцизних товарів план — лише на 31%.
Основною причиною бюджетної недоїмки є масова міграція людей за кордон через війну, падіння купівельного попиту та масова тінізація ринку. Нижче перерахуємо ТОП-3 підакцизні галузі, які найбільш потерпають від нелегального бізнесу.
Алкогольна галузь. За даними Pro-Consulting, у 2022 році продажі спиртних напоїв обвалилися щонайменше на третину, а в деяких категоріях — на 67%. Частину ринку поступово забрав себе контрафакт.
За оцінками ВООЗ, частка нелегального спиртного в Україні становить понад третину загального обсягу ринку алкоголю. Щорічні втрати бюджету через нелегальний ринок лікеро-горілчаної продукції становлять 9 млрд грн, підрахували в Рахунковій палаті. За її даними, державні органи не забезпечили дієвої системи контролю за виробництвом та обігом спиртного. Це створило передумови для існування нелегального ринку алкоголю і призвело до ненадходжень акцизного податку до держбюджету.
За даними координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана, частка тіні у алкогольній продукції знаходилася у межах 40%. Гендиректор компанії Nemiroff Юрій Сорочинський вважає, що в тіні перебуває майже 50% алкогольного ринку.
«Надмірна фіскалізація певних бізнес-процесів призводить до виникнення тіньового сектора, який реалізує продукт споживачеві за ціною на рівні 35−40 грн за пляшку, коли ціна легального продукту — 89 грн», — сказав він. За його даними, тіньовий ринок оцінюють на рівні майже 10−12 млрд грн.
Від цього страждає не лише бюджет, але й здоров’я громадян. Нелегальна продукція є вкрай низької якості, тому небезпечна для здоров’я та життя споживачів.
Нафтопродукти. Тінізація під час війни все більше охоплює і ринок нафтопродуктів. Людям потрібно пересуватися, однак купляти бензин по 50 грн вони не можуть, тому дедалі частіше їдуть заправлятися у «бочки», які заробляють на тому, що розбавляють бензин на незрозумілу суміш. Торік через дії окупантів ціни на бензин підскочили майже удвічі, і на нього був шалений дефіцит. Заправки у травні-червні АЗС змушені були видавати в «одні руки» лише 5−10 літрів пального. Такі обставини стали справжнім раєм для підпільників.
За підрахунками експертів, в Україні працює майже 450 нелегальних АЗС і 25−30 міні-НПЗ. Тіньовий ринок становить 17−23%. Щорічні втрати бюджету на цьому перевищують 20 млрд грн.
Страждає і держава, і споживач і навколишнє середовище. «Бочкове» пальне не відповідає всім нормам, двигун швидко псується, автомобіль виходить із ладу, повітря сильно забруднюються, а здоров’я людей піддаються серйозному ризику.
Тютюнові вироби. Ця галузь має найбільш загрозливу динаміку тінізації. За даними останнього звіту «Kantar Україна», тіньовий ринок тютюнових виробів за останні два роки зріс майже вчетверо — до майже 20%. Тобто кожна п’ята сигарета продається нелегально.
Сигарети у тіньовиків на 40−60% дешевші, адже вони не платять акцизів, доходи від продажу товару осідають не в казні, а в кишенях сумнівних напівкримінальних ділків. Через це казна лише у 2022 році, за даними «Kantar Україна», недорахувалася 18,8 млрд грн., які могли б піти на збільшення обороноздатності країни.
Інвестиції під питанням
Загрозлива тінізація викликає занепокоєння з боку виробників легальної продукції, які представляють міжнародні компанії. Падіння доходів, швидке зростання акцизу та слабка боротьба із тіньовиками з боку держави роблять продукцію легальних виробників все менше неконкурентоздатною, що загрожує залишенням ними українського ринку.
Б’ють на сполох і міжнародні ділові структури — Американська торгова палата та Європейська бізнес-асоціація (ЕБА), які вважають, що ігнорування державою тіньового ринку може ускладнити європейську інтеграцію України.
«Тенденція зовсім невтішна, особливо, розглядаючи це у розрізі кандидатства до ЄС, адже в Європі по цьому питанню позиція чітка — проблему існування нелегального ринку потрібно вирішувати», — зазначили у ЄБА.
Україна досі залишається одним із найбільших постачальників нелегальних сигарет на території країн ЄС, що загрожує нашій європейській інтеграції.
Хто контролює тіньовий ринок?
Основною загрозою для легального виробництва сигарет є підприємства, які працюють під видом постачальників для магазинів Duty Free. За даними «Kantar Україна», якщо у 2011 році частка продукції, маркованої для Duty Free та для експорту була на межі статистичної похибки, то у 2022 році (станом на листопад) вона сягнула 11,7%.
«Фішка схеми полягає у тому, що на продукцію для Duty Free та експортну продукцію за законодавством не наносяться українські акцизні марки.
Для «сірих» виробників це спосіб безкарно уникати оподаткування. Зазвичай, для прикриття вони мають якісь експортні контракти та контракти з магазинами Duty Free. Відтак, у разі перевірки пред’являють контролюючому органу контракт, що надає їм право виробляти таку продукцію.
Насправді ж, вони можуть виробляти протягом року в десятки разів більше відповідної продукції, ніж передбачено контрактом, і постачати її на чорний ринок. Як показує практика, спіймати такого недоброчесного виробника «за руку» досить складно" - зазначає гендиректорка асоціації «Укртютюн» Наталія Фесюн.
За її словами, «чорні» (повністю нелегальні) виробники також виробляють псевдо-Duty Free та псевдоекспорт. Для них це додатковий спосіб заплутати слідство та ускладнити процес визначення джерела походження продукції.
Випуск контрафакту також стрімко зростає. Частка підробленої тютюнової продукції за рік збільшилась — із 5,6% до 6,6% ринку. Фальсифікат продається на лотках, в Інтернеті, у тютюнових кіосках та невеликих магазинах.
Основною причиною такого стрімкого зростання «сірого» та «чорного» ринків є несумісність ціни легальних сигарет із купівельною спроможністю населення. Якщо пачка сигарет через нові акцизи коштує 80 грн, то на нелегальних розкладках її можна купити за 40 грн. Збіднілі під час війни споживачі все частіше обирають удвічі дешевший продукт, хоч він і нелегальний.
«Частка податків у вартості пачки сигарет складає понад 70%. Ставки акцизного податку планово підвищуються щороку. Їх планується підвищити до мінімального європейського рівня, однак зарплати та пенсії у наших людей далекі від європейських», — зазначила пані Фесюн.
За її словами, до повномасштабної війни доходи населення зростали значно повільніше за ставки акцизу на тютюнові вироби. Але з початком війни багато споживачів змушені просто виживати і не можуть собі дозволити задорогі легальні сигарети, тож свідомо обирають значно дешевшу нелегальну продукцію.
Визначаємо пріоритети
Втрата десятків мільярдів гривень податків під час війни — це питання національної безпеки, тому держава має діяти якомога оперативніше. Звичайні одиночні рейди по нелегальних цехах та торгових точках ні до чого не призводять. Тому потрібен системний підхід.
«Було б правильним розробити Стратегію протидії незаконній торгівлі тютюновими виробами на п’ять років, у якій системно, з різних боків, підійти до вирішення проблеми, передбачивши комплекс різносторонніх нормативно-правових, оперативних, комунікаційних заходів тощо. Інакше, у цієї гідри, на місці однієї зрубаної голови завжди виростатимуть дві нові», — зазначила очільниця «Укртютюн».
