8 вересня у Creative States ініціатива «Ні контрабанді» провела пресбранч «Нелегальний ринок тютюну під мікроскопом» для представників провідних українських медіа, які висвітлюють теми економіки, державної політики, бізнесу та суспільно важливі питання.
Учасники зустрічі разом з експертами ініціативи розглянули, який вигляд сьогодні має нелегальний ринок тютюну в Україні: обговорили його масштаби, ключові тенденції, економічні наслідки та інструменти державної протидії. Практичну частину присвятили тому, як за кількома ознаками відрізнити легальну тютюнову продукцію від нелегальної.
Ситуація на тіньовому ринку: цифри та факти
За даними дослідження Kantar за квітень 2026 року, частка нелегальної тютюнової продукції в Україні становить 19,8% ринку.
З них 11,2% припадає на контрафактну продукцію, яка залишається головним драйвером зростання нелегального ринку. Контрафакт включає в себе підробки брендів міжнародних компаній та продукцію з підробленими марками акцизного податку. 7,8% припадає на продукцію, марковану написом Duty Free або призначену для експорту, яка нелегально реалізується в Україні. Найменша частина нелегального ринку тютюну припадає на контрабанду — продукцію, яка незаконно ввозиться на територію країни. Її частка становить лише 0,8%.
У кількісному вимірі у 2026 році обсяг нелегального ринку сигарет може сягнути 5,6 млрд сигарет, через які державний бюджет потенційно недоотримує 33,3 млрд грн податків.
Переважна більшість нелегальної тютюнової продукції виробляється на території України. Так, виходячи з даних «Kantar Україна», можна порахувати, що майже ⅔ нелегального ринку у 2025 році припадало на продукцію двох виробників — Marshall Finest Tobacco та Винниківську тютюнову фабрику (згідно з написом на пачці).
Чому нелегальна продукція дешевша, пояснюється просто: 70–80% роздрібної ціни легальної пачки сигарет — це податки. Нелегальний продавець таких сум не сплачує, і саме ця різниця в ціні підтримує попит.
Як відрізнити нелегальну пачку від легальної
Практичну частину заходу побудували як інтерактив: представники медіа самостійно аналізували кілька зразків тютюнової продукції. Учасникам роздали пачки сигарет, серед яких були як легальні, так і такі, що мали ознаки нелегального походження. Завдання полягало в тому, щоб визначити, які саме ознаки можуть свідчити про нелегальність. Також кожен отримав спеціально підготовлений «Набір дослідника нелегального ринку тютюну» з інструментами й довідковими матеріалами для дослідження.
Частину ознак учасники визначали візуально й досить швидко — відсутність марки акцизного податку, позначку Duty Free, невідповідні медичні попередження та підозріло низьку ціну. Складніше було з тим, що не так очевидно на перший погляд: дрібні похибки друку й пакування, а також те, чи є сама акцизна марка справжньою, — що вже практично неможливо визначити без спеціального обладнання. Практикум показав, що навіть тим, хто працює з темою нелегального ринку тютюну, не завжди просто відрізнити легальну продукцію від нелегальної — для цього потрібні уважність і знання ключових ознак.
Які інструменти протидії вже існують
Держава вже має набір інструментів для боротьби з нелегальним ринком тютюну: звітність виробників до Державної податкової служби, цілодобове відеоспостереження та податкові пости безпосередньо на виробництві та складах, норми втрат сировини, заборона виробництва сигарет для Duty Free в Україні та кримінальна відповідальність за контрабанду підакцизних товарів у великих розмірах.
Законодавчі та контрольні механізми, за оцінкою учасників, значною мірою вже створені — наступний виклик полягає в їх ефективному застосуванні. Під час обговорення наголосили, що системна робота має бути спрямована насамперед на ключових виробників нелегальної продукції, адже саме вони є джерелом формування нелегального ринку.
Результат тут може дати не точкова операція, а системна робота. Ключовим фактором є ефективне правозастосування, спрямоване насамперед на виробників.
Прикладом ефективних і доречних ініціатив є законопроєкт № 9364, який має закрити прогалини у законодавстві, чіткіше розмежувати адміністративну та кримінальну відповідальність і розширити можливості правоохоронців у протидії організованому нелегальному ринку.
Вибілюванню ринку значною мірою також допомогло б створення бібліотеки зразків готової продукції, до якої всі компанії — виробники сигарет, які оперують на українському ринку, мали б обов’язково надавати зразки своєї виготовленої продукції. За допомогою цього інструменту можна буде швидко ідентифікувати нелегальну продукцію та, що найбільш важливо, — обладнання, на якому її виготовлено, шляхом оперативного проведення порівняльних трасологічних експертиз (порівнюючи нелегальну продукцію з офіційно наданими зразками бібліотеки).
Пресбранч став майданчиком для предметної розмови про проблему нелегального ринку тютюну — від масштабів і економічних наслідків до практичних інструментів, які допомагають розпізнавати нелегальну продукцію та краще розуміти, як працює цей ринок і чому про цю проблему важливо говорити.
Поділитись в соціальних мережах:
