З того часу, коли 10 років тому в Україні скасували кримінальну відповідальність за контрабанду товарів, не припиняються дискусії щодо необхідності її повернення. Адже хоча в перші роки після цього ситуація на ринку тютюнових виробів виглядала стабільною, із постійним підвищенням акцизного оподаткування сигарет все змінилось. Відсутність адекватного покарання, висока маржинальність та зручність у транспортуванні сигарет відкрили для контрабандистів «дорогу».
Зважаючи на значне зростання частки нелегальної продукції на ринку тютюнових виробів в Україні 2017 року Кабінет міністрів затвердив «Стратегію у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 року». Стратегія серед іншого передбачала і повернення кримінальної відповідальності за контрабанду сигарет.
Перша спроба повернути кримінальну відповідальність була зроблена 2018 року, коли Уряд вніс до Верховної Ради проект закону №8543 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо криміналізації контрабанди товарів». Проте цей документ так і не був розглянутий ані парламентом, ані профільним комітетом. Мабуть, 4,4% нелегального ринку сигарет не здавався тоді загрозливим, хоча втрати держбюджету через несплачені податки вже тоді сягали близько 2,6 млрд грн.
2019 року Уряд знов повернувся до ідеї криміналізації. Тодішній голова Державної митної служби України Максим Нефьодов заявив, що він виступає за повернення митниці функцій оперативно-розшукової роботи та посилення відповідальності за контрабанду, зокрема за категорією високо маржинальних товарів.
«Незаконне переміщення товарів карається вилученням товарів і штрафом у 100% їх вартості, іноді - вилученням транспортного засобу. Це покарання досить серйозне і відлякує недобросовісних імпортерів. Одночасно за товарами, де маржинальність досягає сотень відсотків, варто повертати митниці повноваження на проведення розслідування, право на оперативно-розшукову діяльність, а також необхідно збільшувати фінансові санкції для відповідних порушників", - пояснив Нефьодов.
Однак і цей проект закону так і не був внесений до парламенту.
І ось у 2021 році чергову спробу зробив президент Володимир Зеленський, який вніс до парламенту проект закону №5420 про криміналізацію контрабанди товарів. Цей документ було прийнято у першому читанні у липні 2021 року. На відміну від попередніх законопроектів, ним передбачено окремі, більш жорсткі кримінальні покарання за контрабанду підакцизних товарів у порівнянні з іншими товарами.
Власне підакцизні товари є наймаржинальнішими для контрабандистів. А відсутність адекватного покарання за незаконне переміщення таких товарів доводить ситуацію до абсурду. Станіслав Філіппов, доцент, к.т.н., підполковник юстиції Національної академії Державної прикордонної служби України, у своєму дослідженні «Контрабанда тютюнових виробів в Європі: криміногенний потенціал» наводить красномовний приклад, коли мешканець Закарпатської області був притягнений до адміністративної відповідальності за контрабанду сигарет 163 рази.
Одночасно виявилося, що українці позитивно сприйняли намагання Президента подолати контрабанду. І, за даними опитування компанії InfoSapiens, 90% українців підтримують криміналізацію контрабанди підакцизних товарів.
Хоча у бізнес-середовища є деякі зауваження щодо проекту закону №5420, проте в частині підакцизної групи товарів бізнес «за» криміналізацію.
Цю ідею підтримали експерти та представники виконавчої влади, зокрема Голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник назвав законопроект важливим і доцільним, оскільки дозволить митним органам документувати злочини, а також долучатися до оперативно-розшукових заходів і невідкладних слідчо-розшукових дій. Окрім того, на його думку, запровадження кримінальної відповідальності за контрабанду може слугувати стримуючим фактором для тих, хто захоче вчинити такий злочин.
Голова Держприкордонслужби України Сергій Дейнеко також заявив про необхідність криміналізації відповідальності за контрабандну: «На сьогодні Україна залишається, чи не єдиною країною в Європі, де відповідальність за це не криміналізована. На цьому європейські партнери неодноразово наголошували. Тому маємо надію, що найближчим часом законопроект внесений Президентом України буде прийнято Верховною Радою».
Депутати від профільного комітету та від пропрезидентської фракції «Слуга народу» були налаштовані рішуче – затвердити проект закону якомога скоріше. Однак станом на листопад цей документ все ще не підготували до другого читання. А тим часом частка нелегального ринку сигарет зросла за рік удвічі і зараз становить 18,1%, а втрати держбюджету перевищують 14 млрд грн.
Україна втрачає час та гроші від контрабанди. Тому, напевне, є сенс у тому, аби звернутися до досвіду інших країн. І цей досвід демонструє, що адміністративна відповідальність не працює.
Польща, Румунія, Греція та інші країни ввели кримінальну відповідальність за контрабанду сигарет. Чому Україна може в них навчитися?
У Польщі діє кримінальна відповідальність за контрабанду з 1999 року. Покарання за нього – позбавлення волі від 5 днів до 5 років. Але, крім того, відповідальність несуть і особи, які купують, зберігають, перевозять незаконно ввезені на територію країни товари або допомагають в їх розповсюдженні.
Ситуація з контрабандою у Польщі доволі тривалий час була стабільною. Проте нелегальний ринок почав зростати під час суттєвого підвищення акцизів у 2011-2014 роках, не дивлячись на загрозу отримати тюремні терміни. Ситуацію вдалося стабілізувати лише після введення мораторію на збільшення податкових ставок, що призвело до зменшення втрат бюджету Польщі.
У Румунії під час економічної кризи 2008-2010 років рівень акцизів було підвищено на 48%, через що незаконна торгівля сигаретами сягла понад 36%.
Криміналізацію контрабанди підакцизних товарів запровадили у 2009 року після звернень до уряду легальних виробників.
Кримінальним кодексом з того часу передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 2 до 7 років. Таке покарання застосовується до тих, хто незаконно переміщує через кордон сигарети загальною вартістю більше 4 000 євро. Крім того, в’язниця загрожує тим, хто незаконно зберігає та перевозить від 10 000 сигарет.
Після низки заходів проти контрабанди, у тому числі після зниження акцизів, рівень нелегального ринку впав до 11,8%.
У Греції кримінальна відповідальність за контрабанду підакцизних товарів ввели ще до 2001 року. 2010 року тут підвищили штрафи.
Тюремні строки залежать від масштабів втрат державного доходу від акцизу на вилучені товари, але вони не менші за 6 місяців. Два роки ув’язнення дають за рецидиви і 10 років у разі, якщо вартість втрат від акцизного збору держави або ЄС перевищує 150 000 євро. Причому у Греції кримінальна відповідальність поширюється не лише на підакцизну групу, а майже на всі товари.
Збільшення нелегального ринку сигарет почалося у Греції з 2010 року, коли держава почала підвищувати акцизи: у 2019 році він сягнув 25% ринку.
***
Тож, відповідь на питання, чи потрібно Україні повернути кримінальну відповідальність та запровадити більш помірковану та зважену фіскальну політику, очевидна – так, і якомога скоріше.
