“Буря насувається”. Як організована злочинність користується пандемією Covid-19 для розповсюдження нелегальних сигарет

Нинішня глобальна пандемія викликала потрясіння у всьому світі і впливає на всі форми суспільних відносин та торгівлі нечуваними досі способами. На тлі глобальних соціальних потрясінь організовані злочинці знаходять способи скористатися тривогою суспільства та ще більше збагатитися через торгівлю незаконним тютюном. Дослідження «Буря, що насувається», проведене у п’ятдесяти країнах, показало, що хоча обмеження, накладені на населення внаслідок пандемії, можливо, перешкоджали деяким аспектам незаконного виробництва та постачання тютюну, проте вони не зупинили їх.

Зараз все більшу стурбованість викликає те, що ці організовані злочинні угруповання (ОЗУ) прагнуть подальшого використання суспільного попиту на дешеві товари та заробляти на зменшенні споживчої довіри та купівельної спроможності в умовах глобальної рецесії. 

“З досвіду ми знаємо, що будь-яке зниження попиту сприяє торгівлі незаконною або підробленою продукцією, особливо там, де це може відбуватися паралельно зі збільшенням податків”, - вважають експерти.

В Україні локдаун через коронавірус спочатку зумовив незначне падіння рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами - вочевидь через те, що ОЗУ одразу не змогли адаптуватись. Втім, за падінням пішло різке зростання нелегальної торгівлі, яке не припиняється і досі.

Споживачі продовжують вважати, що купівля та споживання нелегального тютюну є злочином без жертв. Але, за даними Світового Банку, торгівля забороненим тютюном щороку оцінюється приблизно у 40-50 мільярдів доларів. Ці гроші не надходять у бюджети країн, тому громадяни, які не бачать нічого кримінального у споживанні нелегальної продукції, опосередковано шкодять собі через недоотримання державних сервісів у вигляді відремонтованих доріг, медичної системи, пенсійного забезпечення тощо.

Під час локдауну виникли чотири ключові тенденції незаконної торгівлі.

1. Організована злочинність майже не постраждала від пандемії: навпаки, дані свідчать про те, що замість того, щоб "злякатися", злочинні групи "чекали і дивилися", що робити далі і як підлаштуватися під нові умови ведення “бізнесу”.

2. Виробництво та постачання нелегальної продукції було скоріше сповільнене, аніж суттєво скорочене: хоча деяке зменшення пропозиції та виробництва було очевидним у більш суворо контрольованих економіках під час Covid-19. Зокрема на західних ринках спостерігалося відносно незначне скорочення виробництва та доступності нелегального продукту, незважаючи на те, що спочатку для ОЗУ було важко знайти технічних працівників та кваліфікованих робітників для роботи на нелегальному виробництві.

3. Правоохоронні органи та прикордонні служби зафіксували певне обмеження поставок та наявності нелегальної продукції.

4. Скоротився продаж нелегальних сигарет у стаціонарних торгових точках, проте протягом пандемії все частіше впроваджувались технології, що дозволяють продовжувати продаж незаконних продуктів, а WhatsApp та Facebook забезпечують швидкі та прості методи контакту між споживачем та постачальником. Ця тенденція збережеться і надалі.

Найбільшою проблему для злочинців стало не виробництво, а постачання. Різні зміни у глобальному прикордонному контролі одночасно припинили потоки людей та продуктів, але це відкрило можливості на інших ринках. Контрабанда стала складнішою, але вона не випарувалася.

Уряди досить хаотично запроваджували обмеження через Covid-19. У всьому світі були суперечки щодо того, як кордони мають контролюються тепер: чи зачиняти їх для мандрівників та товарів? Тому не дивно, що найбільший негативний вплив на злочинну діяльність мав місце на ринках Далекого та Близького Сходу, де влада, чітко вивчивши уроки ГРВІ та азіатського пташиного грипу десять років тому, вжила рішучих та негайних запобіжних заходів, щоб обмежити рух товарів та послуг на початку пандемії. Мовляв, "ті, хто бачив пантеру раніше, тепер бігають швидше". Як наслідок, саме тут ми бачимо найбільший успіх у стримуванні незаконної торгівлі. 

І навпаки, уряди Заходу, які здебільшого не поспішали реагувати на загрозу пандемії, дали ОЗУ більше часу, щоб підготуватися до локдауну та спланувати, як подолати майбутні обмеження.

Невідповідність ефективного реагування на Covid-19 на урядовому рівні між ринками Близького Сходу, Азії та ринками Заходу також відображається у тому, як правоохоронцям вдавалося боротися з торгівлею нелегальним тютюном. Якщо ринки на Близькому та Далекому Сході в більшій мірі посилили прикордонний контроль, ринки Західної та Східної Європи в основному продовжували залишатися у колишньому стані.

Існують також культурні причини, які пояснюють загалом більшу ефективність діяльності правоохоронців на Близькому та Далекому Сході, де місцеве населення, як правило, більш поступливе та слухняне уряду та поліції. Це пояснює, чому, незалежно від виробничих можливостей, ОЗУ на цих ринках виявилося складніше продавати свою продукцію, оскільки їх клієнти суворо дотримуються правил Covid-19, встановлених їх урядами.

Аналіз 50 країн світу свідчить, що завдяки зменшенню кількості правоохоронних органів на загальному рівні, завдяки більш поступливій громадськості, уряди часто мають більше можливостей вибирати цілі для спостереження та проводити операції, працюючи над конкретними розвідувальними даними про злочинну діяльність і не покладаючись на випадкові обшуки.

Але в Західній Європі відбулося деяке зміщення пріоритетів, спрямованих на відмову від ретельного спостереження за незаконним тютюном. До виробництва та торгівлі нелегальними сигаретами тут почали ставитися так само, як і до будь якої іншої незаконної діяльності. Хоча з початку квітня 2020 року в різних країнах Західної Європи було здійснено кілька дуже значних вилучень, включаючи блокування незаконних заводів у Чехії, Греції, Ірландії, Бельгії та Іспанії.

Проте ОЗУ по всій Європі змогли адаптуватися до обмежень, введених унаслідок Covid-19, бо “якщо є бажання - знайдеться і можливість”.

Незважаючи на пандемію, злочинці продовжують працювати, виробляючи та продаючи нелегальні тютюнові вироби, доволі впевнено. Вони вважають, що кінець пандемії принесе їм потенційно більші винагороди, оскільки економіка та рівень життя населення страждають через економічний спад та зростання цін на тютюн.

Існує  три фактори, які впливають на ціни:

1. неминуче скорочення доступності дешевого або нелегального тютюну

2. збільшення попиту на тютюн, як правило, у часи тривоги та стресу, що, ймовірно, стане причиною збільшення споживання

3. зниження індивідуальних наявних доходів споживачів, що неминуче чинить величезний тиск на бюджети домогосподарств.

Завдяки цим трьом факторам на нас чекає активізація злочинців, які хочуть скористатися впливом Covid-19. Тому не дивно, що ми можемо спостерігати майже інноваційний підхід у роботі ОЗУ.

Відомі випадки, коли ОЗУ отримували ліцензії на поховання, щоб перевозити сигарети у катафалках, або приховували нелегальний тютюн під засобами індивідуального захисту та медичними товарами, щоб уникнути виявлення. Однак найбільша трансформація відбулася у використанні нових технологій через Інтернет, аби доставляти нелегальний товар споживачеві прямо додому, як піцу. Такий спосіб торгівлі особливо зріс у Іспанії та Великобританії.

За даними дослідження, замість того, щоб переходити від незаконного тютюну до інших форм злочинності, багато злочинних угруповань готові чекати, коли локдауни будуть послаблені. Світова економіка зараз у фазі рецесії. Незважаючи на спроби урядів укріпити свої економіки шляхом радикальної політики, безробіття у всьому світі значно зросте, а індивідуальні доходи знизяться. Це ідеальний “майданчик” для тих злочинців, які прагнуть скористатися курцями, які зіткнуться з меншою кількістю грошей та намаганням урядів компенсувати свої збитки від витрат на COVID-19 шляхом збільшення мит на товари та послуги, зокрема, на тютюн.

У цьому випадку слід очікувати, що запаси незаконного тютюну будуть знову надходити на ринки за підвищеними цінами, тим самим продовжуючи продукувати ще більші вигоди для злочинних груп. 

Як можна боротися з незаконною торгівлею тютюном? Викорінення незаконної торгівлі тютюном можна досягти лише шляхом зменшення джерела попиту. Це, однак, легше сказати, ніж зробити. 

“Як суспільство, ми можемо вжити заходів, щоб зменшити вплив незаконного тютюну, працюючи разом. Це означає активізацію правоохоронних органів на кордонах, покращення обміну інформацією між тютюновою промисловістю та органами місцевого самоврядування з одночасним вивченням фінансових заходів, які дозволять підвищити довіру споживачів та уникнути спокуси витрачати кошти на заборонену продукцію”, - йдеться у дослідженні.

Співпраця між органами місцевого самоврядування також необхідна як на міжнародному, так і на національному рівні, разом із заходів щодо збільшення штрафів та посилення покарання для осіб, які задіяні у виробництві, розповсюдженні та продажі незаконних тютюнових виробів.

“Водночас нам потрібно зробити більше для інформування споживачів за допомогою скоординованих глобальних кампаній для підвищення обізнаності про небезпеку незаконного тютюну та наслідки, що виникають через його торгівлю. Жодного окремого заходу буде недостатньо. Але скоординованими зусиллями, ми зможемо призупинити насування “бурі” і послабити її наслідки”, - кажуть експерти.

В Україні, які всюди в світі, нелегальна торгівля набула нових, складних для відстеження та протидії форм. Тому державі варто думати над новими способами протидії їй, а правоохоронцям – посилювати діяльність.